Меню
Андрій Деркач
Народний депутат
України
Назад до переліку публікацій

Борис Тодуров: Андрій Деркач робить все, щоб грантоїди відповіли за свої злочини

Відомий український лікар-кардіохірург, заслужений лікар України і громадський діяч Борис Тодуров кілька днів тому побував в Кролевці, Путивлі та Ямполі.
  • 19.07.2019
  • газета "Неделя"
2019

Відомий український лікар-кардіохірург, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, директор Інституту серця МОЗ України, громадський діяч Борис Тодуров кілька днів тому побував в Кролевці, Путивлі та Ямполі.

«Перший конфлікт з новою командою нашого Міністерства охорони здоров’я у мене стався 3 роки тому. Вони почали нібито реформу, в результаті якої, на жаль, наша медицина за ці роки стала абсолютно убогою, абсолютно безправною і вже абсолютно дискредитованою. Лікарні залишилися без обладнання, пацієнти – без ліків, медики – без зарплат і належного становища в суспільстві. Коли оголосили, що починається реформа, перше питання, яке задали практикуючі лікарі, було про те, яку модель медицини ми хочемо побачити. Нам сказали, що будується європейська модель медицини.

Але замість цього почали робити якісь бутафорські зміни: «Завтра ми введемо парамедиків і приберемо лікарів швидкої допомоги». Так заведено на Заході. Так робиться в Америці. Але в Америці зовсім інша підготовка парамедиків, є вертольоти, обладнані лікарні екстреної допомоги і як годинник працює величезна інфраструктура, яка допомагає. «Ми вводимо сімейних лікарів і прибираємо радянські поліклініки». Розділили первинку і вторинку. На сьогодні нібито підписана 20 мільйонів декларацій. Так, єдине, що хоч якось вийшло, це підняти трошки зарплати сімейним лікарям. Але при цьому покращилась якість обслуговування людей? Може, медична допомога стала доступнішою? На жаль, статистика говорить про те, що ми втратили 2.7 мільйона пенсіонерів. 3 роки тому їх було 13 мільйонів, сьогодні – 10.3. Ось результат так званих реформ, які проводить наше міністерство.

Традиційно в бюджеті України 2.8% йде на медицину. Нам кажуть, що ми йдемо в Європу. Але там навіть найбідніша країна на медицину виділяє від 7.5 до 12% бюджету, і то вважається, що цього недостатньо. Як можна проводити грандіозну реформу з таким мізерним фінансуванням, при цьому вимагаючи сьогодні від лікарів виконання якихось європейських стандартів? До речі, за 3 роки не спромоглися прописати жодного стандарту лікування. Дають нам посилання на новозеландські, австралійські, американські, німецькі сайти. Лікарі повинні туди зайти і прочитати по-англійськи, по-німецьки, по-іспанськи, по-бразильськи, як там лікують, і взяти цей стандарт для себе. Скажіть, освіта у нас американська або новозеландська? Ні. А обладнання німецьке або австралійське? Тоді це просто знущання, вимагати сьогодні від лікарів будь-які стандарти.

Можна довго розповідати про те, що сьогодні відбувається в медицині. На жаль, у всіх бідах ці хлопці навчилися звинувачувати лікарів, мовляв, ми недоучки, корупціонери, не можемо організувати роботу. Хворих налаштовують так, що у всьому винні лікарі і медсестри: що немає медикаментів, що саме вони розікрали лікарні, які не пофарбували сходи, з’їли обід.

Практично знищується вся медична наука. З нашого дуже успішного Інституту Серця, який на сьогодні робить найсучасніші операції на серці, за останні кілька років звільнилося і виїхало за кордон 12 кращих фахівців. Пару місяців назад МОЗ оголосило нам, що повністю закривається фінансування наукових співробітників. Ось з серпня мені потрібно звільнити 32 людини – це доктори, кандидати медичних наук, кращі фахівці, найдосвідченіші, це кістяк інституту.

Але я їжджу по районним лікарням і бачу, що тут набагато катастрофічніша ситуація, ніж у нас. У Києві є якась підтримка міста, зарплати вище, престижність. В районах – кошмар. Питаю себе, ходив би я на роботу за цю жебрацьку зарплату, і чесно відповідаю: ні. Молодь розуміє, що робота в районних лікарнях – це нульова перспектива, і вже сьогодні обходять десятою дорогою і Глухів, і Путивль, і Кролевець з Ямполем. Адже на ту зарплату навіть квартиру зняти не вийде! Якщо зараз терміново нічого не поміняти, майбутнього у нинішніх ЦРЛ немає.

Сьогодні всі звіти МОЗу стосуються тільки економії грошей. Держава не говорить, що ми врятували стільки-то тяжкохворих дітей, знизили летальність на інфаркті на стільки відсотків, зменшили епідемію кору. Жодного виразного звіту від Міністерства охорони здоров’я про підвищення якості лікування, зниження інвалідизації та смертності, підвищенні народжуваності ми не почули. Мета – економія грошей. Але ж це не може бути самоціллю держави!

Коли почалася ця псевдореформа, багато народних депутатів нам, медикам, співчували. Але не більше. Андрій Деркач був один з небагатьох депутатів, який не побоявся відкрито встати разом з нами, з лікарями, і захищати інтереси і пацієнтів, і медиків. На державному рівні вибиває нам бюджети, розслідує і подає позови проти грандіозних розтрат МОЗу. Андрій Деркач під час перебування Уляни Супрун в уряді вже кілька разів судився з Прем’єр-міністром про її незаконне перебування на посаді виконуючого обов’язки міністра і про ту шкоду, яку вона завдала. І дійшов до Європейського суду. У нього системне розумінням проблем медицини і стратегічне бачення методів заміни цієї псевдореформи.

Андрій Леонідович уже багато років є членом наглядової ради фонду «Серце на долоні», який профінансував не один десяток операцій на серці дітям. Він залучає інвесторів, шукає спонсорів. І коли дитині з його округу потрібно терміново купити окклюдером, пружинку для закриття боталової протоки, оксигенатор для операції, а сім’я не може дозволити собі цього, Андрій Леонідович довго не роздумує: один дзвінок – і тут же все покривається. В Інституті серця всі діти до 16 років оперуються безкоштовно: або за рахунок фонду, або за рахунок наших внутрішніх резервів, або за рахунок депутатських грошей.

МОЗ закрив цілий ряд програм: онкологічних, лікування дітей з тяжкими вадами. До кінця року вони не будуть фінансувати ні трансплантації, ні лікування онкології за кордоном. Куди діваються ці гроші? Зрозуміло куди. Квіташвілі, коли прийшов, вивів за кордон 2,6 мільярда гривень. Ось чому призначають іноземців на такі пости – їм просто не шкода наших людей. Їх завдання до банального страшне – зменшити кількість населення. Народжуваність напередодні Революції Гідності була 500 тисяч осіб на рік, зараз – вже 300 тисяч.

Подумайте самі, вартість інсуліну для дитини на місяць – 3,5 тисячі гривень. Де звичайній родині взяти такі гроші, коли не працює державна програма? А злочинна влада чомусь фінансує сьогодні ледь половину від потреби Сумщини. Не дати інсулін діабетикові – це вбивство, злочинна недбалість, невиконання своїх службових обов’язків. І повна безкарність громадянки Супрун, яка має американський паспорт. Андрій Деркач з першого дня її призначення відкрито боровся з цією порочною системою безвідповідальності. Уляна Супрун, коли прийшла, вивела 7,5 мільярда гривень за кордон на поставки медикаментів, які прибули тільки через 2 роки. В результаті деякі препарати в них мали всього лише 2-3 місяці придатності. Природно, вирішили утилізувати, не дивлячись на збитки на мільйони гривень. Раніше за нецільове використання бюджетних коштів люди отримували по 10 років в’язниці, сьогодні це сходить з рук. Але Андрій Деркач робить все, щоб грантоїди відповіли за свої злочини.

З Андрієм Леонідовичем ми часто обговорюємо ці питання. Розуміємо, що без страхової медицини, без альтернативного фінансування, без додавання в бюджеті хоча б до 5% на витрати медицини ні про які зміни не йдеться. Він готовий системно, жорстко, по-депутатськи підходити до вирішення проблем медицини.

За його участю ми створювали сучасний кардіоцентр в Сумах. Раніше смертність від серцево-судинних захворювань за Сумщині досягала 60 відсотків, сьогодні – 16. Стараннями Андрія Деркача операції на серці дітям в нашому Центрі ми проводимо безкоштовно.

Я готовий надавати всебічну допомогу лікарям північного регіону Сумщини. Ви тільки не скачуйтеся в болото байдужості. Боріться за гідні умови праці, вчіться і вчіть молодь. Не дайте втратити медицину у себе в містах і селах … »